Энциклопедический словарь
ДИН-ДИ́Н,ДИН-ДО́Н;ДИНЬ-БО́М;ДИНЬ-ДИ́НЬ;ДИНЬ-ДО́Н, межд. Употр. для обозначения звона, звяканья. * Еду, еду в чистом поле; колокольчик дин-дин-дин (Пушкин).
дин-дон в энциклопедиях
ДИН-ДИ́Н,ДИН-ДО́Н;ДИНЬ-БО́М;ДИНЬ-ДИ́НЬ;ДИНЬ-ДО́Н, межд. Употр. для обозначения звона, звяканья. * Еду, еду в чистом поле; колокольчик дин-дин-дин (Пушкин).