БЕСШУ́МНЫЙ, -ая, -ое; -мен, -мна. Не производящий шума, тихий. Б. мотор. Бесшумно (нареч.) подкрасться.
ж.
отвлеч. сущ. по прил. бесшумный
ж.
silenziosita
quietness
ж.
silenziosità f
техн.
безшу́мність, -ності;(беззвучность) беззву́чність, -ності, безгу́чність, -ності
техн.
безшу́мність, -ності;(беззвучность) беззву́чність, -ності, безгу́чність, -ності