бункерный в словарях и энциклопедиях
БУ́НКЕР, -а, мн. -ы, -ов и -а́, -о́в, м.
-ая, -ое.
прил. к бункер.
I
соотн. с сущ. бункер I, связанный с ним
II
соотн. с сущ. бункер II, связанный с ним
прил. bunkerbunker
техн.
бу́нкерний, кошови́й